Святий Йоан Боско народився 16 серпня 1815 року в маленькому селі Кастельнуово д’Асті на півночі Італії. На 9 році життя йому наснився сон, з якого Йоан Боско зрозумів, що повинен присвятити себе вихованню молоді. Вже юнаком він почав збирати навколо себе ровесників, заповнюючи їх час розвагами, між якими були молитви і катехетичне навчання. Коли став священником (1841), девізом свого життя вибрав вірш з Книги Буття: «Дай мені людей, майно ж візьми собі», – і розпочав своє апостольство серед найубогішої молоді. Салезіянам, всім своїм духовним синам в спадок він залишив просту форму монашого життя, міцно зануреного у християнські чесноти і сформульованого у гаслі: «Праця та помірність». Йоан Боско заснував Згромадження святого Франциска Сальського. Разом з Марією Домінікою Мадзарелло заснував Інститут Дочок Марії Помічниці Вірних, а з добрими та відданими світськими, чоловіками та жінками, утворив Асоціацію Салезіянських Співпрацівників. Помер у Турині 31 січня 1888 року. 31 січня 1988 р. св. Йоан Павло ІІ проголосив його Отцем та Вчителем молоді, «вибраним для того, щоб через це звання його шанували та взивали, а особливо ті, хто визнає себе його духовними синами».
