Ікону Матері Божої Бердичівської 1642 року польські шляхтичі Тишкевичі передали кармелітам босим для нового бердичівського храму. Розміщена у головному вівтарі ікона одразу прославилася своїми чудами. Тільки у 1643-1648 рр. було зареєстровано 77 зцілень. Київський єпископ Станіслав Заремба, котрий теж був чудесно оздоровлений завдяки заступництву Матері Божої Бердичівської, 23 травня 1647 року оголосив ікону чудотворною. 28 січня 1753 року Папа Бенедикт ХІV видав декрет про коронацію ікони. У 1926 році храм та монастир були конфісковані радянською владою, а ікона служила одним з експонатів музею атеїзму. В 1941 році, напередодні фашистської навали, у санктуарії в результаті підпалу виникла пожежа. Є припущення, що тоді згоріла й ікона. В 1990 р. була написана копія ікони, яку в 1996 р. урочисто освятив святий Йоан Павло ІІ. 16 липня 1997 року ікона Матері Божої Бердичівської була представлена вірним у бердичівському санктуарії, а в липні 1998 р. з дозволу Конгрегації Божого культу та дисципліни Таїнств відбулась коронація ікони.
