Свята Єлизавета, дочка короля Угорщини, в 14 років вийшла заміж за ландграфа Тюрінгії
Людовика IV. У подружжя народилося троє дітей. Незабаром, під час хрестового походу, помер
її чоловік. Єлизавета, залишивши Вартбург, оселилася в Марбурзі, де заснувала лікарню. У 1228
році, під впливом духовного керівника, склала обіт відречення від світу і вступила до третього
ордену св. Франциска. Останні роки життя провела у радикальному відреченні й убогості,
віддаючись служінню хворим і бідним. Померла від виснаження 17 листопада 1231 року. Через
4 роки після смерті була канонізована Папою Григорієм ІХ. Є покровителькою третього ордену
св. Франциска. Від її імені взяли назву декілька жіночих конгрегацій.
