Святий Лаврентій був дияконом Римської Церкви в часи Папи Сикста ІІ. Він був управителем церковного майна та опікуном убогих. Під час переслідування за часів правління імператора Валеріана, передбачаючи свій кінець, роздав церковне майно бідним. Через кілька днів після смерті Папи Сикста префект Рима наказав видати церковний скарб. Лаврентій зібрав бідних і сказав: “Ось істинний скарб Церкви”. Згідно з легендою, він був закатований на розпеченій залізній решітці 10 серпня 258 року. Його ім’я споминається у Римському каноні.
